Мета та завдання наукового видання

Метою наукового журналу є оприлюднення результатів наукових досліджень з актуальних проблем розвитку економіки в умовах трансформаційних процесів, сприяння розвитку економічної науки та впровадженню її досягнень у практику господарювання.
Журнал забезпечує публікацію оригінальних наукових праць, що містять нові теоретичні та прикладні результати у сфері економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та підприємництва, а також спрямований на розвиток наукової комунікації між вітчизняними та іноземними дослідниками.
Діяльність журналу орієнтована на інтеграцію результатів українських наукових досліджень у міжнародний науковий простір, дотримання стандартів академічної доброчесності та забезпечення якості наукових публікацій.

 

Політика рецензування

Для публікації у науковому журналі «Інтелект ХХІ» редакція приймає наукові статті, написані англійською або українською мовою, які раніше не були опубліковані в інших виданнях. Подані для публікації статті не можуть перебувати на рецензуванні в інших періодичних виданнях. Наукова стаття має відповідати вимогам до оформлення статей у науковому журналі.

Основними факторами, що впливають на рішення редакції журналу про публікацію статті, є перевірка матеріалів на оригінальність, достовірність дослідження, актуальність теми та її значення для дослідників і читачів. Редакція журналу не допускає до публікації матеріали, які заборонені законодавством України, або посилання на такі ресурси. Редакція інформує автора про можливі строки публікації, а також випуск журналу, в якому може бути опублікована надіслана стаття.

Перед публікацією всі статті рецензуються провідними вітчизняними та зарубіжними фахівцями. Рецензентам не розкривають імена авторів, а авторам не розкривають імена рецензентів (принцип double-blind review). Рецензування має дві основні функції для підвищення якості наукових досліджень:

  • визначати достовірність, значущість і оригінальність статті
  • пропонувати шляхи поліпшення публікацій

Рецензія забезпечує основний внесок у редакційні рішення колегії. Рецензія допомагає головному редактору у прийнятті редакційних рішень і шляхом редакційного спілкування з автором, може також допомогти автору у вдосконаленні рукопису.

Рішення про публікацію приймає редакційна колегія винятково на підставі висновків рецензентів. За умови відповідності наданих автором/авторами матеріалів меті, завданням та редакційній політиці наукового журналу, редакція здійснює публікацію статей переважно в авторській редакції, у протилежному випадку – матеріал відхиляється. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція не несе відповідальності за професійно-змістову та методичну коректність матеріалів, що публікуються, а також за коректність посилань на інтернет-ресурси та літературні джерела, що містяться у тексті статті.

Критерії відбору рецензентів

- Наявність наукового ступеня доктора філософії або доктора наук
- Наявність публікацій за тематикою рецензованої статті
- Наявність публікацій у виданнях, індексованих у Scopus та/або Web of Science
- Відсутність конфлікту інтересів з автором(ами)
- Не більше одного рецензента з установи автора
- Залучення міжнародних рецензентів (за можливості)
- Рецензент не може бути співавтором автора протягом останніх 3 років

Основні засади роботи рецензента

Оперативність. Будь-який запрошений рецензент, який вважає себе некваліфікованим для рецензування дослідження, про який йдеться в рукописі, або знає, що не зможе своєчасно підготувати рецензію, повинен негайно повідомити головного редактора, щоб можна було завчасно забезпечити альтернативне рецензування.
Конфіденційність. Будь-які рукописи, отримані для рецензування, мають розглядатися як конфіденційні документи. Їх не можна показувати або обговорювати з іншими особами, за винятком випадків, коли це дозволено головним редактором. Рецензенти не повинні робити жодних спроб шукати або зв’язуватися з потенційними авторами статей, запропонованих для рецензування.
Стандарти об'єктивності. Огляди наукового матеріалу слід проводити об’єктивно. Особиста критика автора неприпустима. Рецензенти мають чітко висловлювати свою думку з відповідними аргументами. Оцінка проводиться об'єктивно, коментарі ґрунтуються на аргументах і чітко сформульовані.
Коректність цитувань. Рецензент має звернути увагу редактора на будь-яку суттєву подібність або збіг між рукописом, що розглядається, та будь-якими іншими опублікованими даними, про які він особисто знає. Рецензенти не повинні використовувати будь-яку частину матеріалу, отриманого для рецензування, у власних дослідженнях без відповідного цитування.
Конфлікт інтересів. Рецензенти не повинні рецензувати рукописи, у яких у них є конфлікт інтересів, що випливає з конкурентних, спільних чи інших відносин/зв’язків із будь-яким із авторів, компаній чи установ, пов’язаних із поданням матеріалу до публікації.

Процедура рецензування

Етап 1. Попередній розгляд (до 7 днів):
- Перевірка відповідності тематиці журналу
- Перевірка на плагіат (використання StrikePlagiarism)
- Перевірка дотримання вимог до оформлення
- Рішення: направити на рецензування або відхилити

Етап 2. Призначення рецензентів (2-3 дні): Рецензенти наукових матеріалів (підбір двох незалежних рецензентів) призначаються відповідальним секретарем редакційної колегії журналу. Відбір рецензентів здійснюється ретельно, з урахуванням кваліфікації та історії публікацій. Кожен рецензент отримує відповідне запрошення. Для здійснення процедури рецензування надається анонімізована версія статті. Якщо обраний рецензент не вважає себе компетентним оцінити якість рукопису або усвідомлює, що він/вона не зможе висловити судження у визначені якості рукопису, він/вона має негайно повідомити про таке головного редактора.

Етап 3. Рецензування (2-4 тижні): Рецензент оцінює:
- Актуальність теми та наукову новизну
- Відповідність назви та змісту
- Якість огляду літератури
- Коректність методології
- Достовірність результатів
- Обґрунтованість висновків
- Якість оформлення та мову

Етап 4. Рішення редакційної колегії: Відгуки про наукові роботи мають бути об’єктивними. Основне завдання рецензента – надати аргументований висновок, уникаючи персональної критики і суб'єктивності. Особиста критика автора(ів) наукової статті є недопустимою. Рецензенти зобов’язані висловлювати свої погляди чітко й аргументовано.

Можливі рекомендації рецензента:
- опублікувати статтю в авторській редакції, тобто без внесення будь-яких змін
- прийняти статтю до публікації після внесення незначних редакційних змін
- направити матеріал автору на доопрацювання. У цьому випадку рукопис після внесення змін автором знову має бути надсиланий на повторне рецензування
- відхилити статтю без подальшого розгляду

При розбіжності думок рецензентів призначається третій рецензент або рішення приймає редколегія.

Етап 5. Доопрацювання автором:
- Автор отримує анонімні відгуки
- Готує виправлену версію
- Подає відповідь на зауваження рецензентів (point-by-point response)

Етап 6. Остаточне рішення: Головний редактор приймає фінальне рішення на основі рекомендацій рецензентів.

Форми документування

- Рецензії оформлюються в стандартній формі журналу
- Всі рецензії зберігаються в архіві редакції протягом 3 років
- При запиті МОН або інших уповноважених органів рецензії надаються

Терміни

- Загальний термін від подання до першого фінального рішення: 4-6 тижнів
- Термін на доопрацювання: 14 днів
- Термін на повторне рецензування: 10-14 днів

Апеляція: Автор має право подати апеляцію на рішення про відхилення протягом 10 днів. Апеляція розглядається незалежним членом редколегії.

Після того, як рукопис статті прийнято до опублікування, вона проходить літературне редагування, редагування анотації англійською мовою, внесення остаточних поправок автором статті. Редакція журналу залишає за собою право не приймати до подальшого розгляду рукопис статті, якщо коректором було виявлено неналежне внесення літературних правок або автором було внесено в рукопис значні зміни наявного матеріалу, які попередньо не розглядали рецензенти.

 

Політика академічної доброчесності та публікаційної етики

Редакційна політика журналу спрямована на дотримання рекомендацій Комітету з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics/COPE), керується політикою академічної доброчесності з метою максимально об'єктивної оцінки змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам наукового журналу та всебічного аналізу її переваг і недоліків.

Редакція журналу приймає до публікації тільки оригінальні матеріали, статті, які не були опубліковані раніше і не подавалася для публікації в інші журнали. Редакція користується програмним забезпеченням для виявлення текстових запозичень у представлених рукописах. Статті, в яких виявилено текстові запозичення без посилань на першоджерело, відхиляються редакційною колегією до опублікування статті у журналі. Статті у виданні перевіряються на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism.com від польської компанії Plagiat.pl.

ПОЛІТИКА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Академічна доброчесність є фундаментом діяльності редакційної колегії журналу, що гарантує якість та авторитетність опублікованих досліджень. Видання декларує культуру наукового пошуку, що полягає в:

  • дотриманні інтелектуальної чесності: результати, представлені в статті, мають бути наслідком самостійного дослідження автора, без маніпуляцій і викривлень;
  • повазі до інтелектуальної власності: подаючи статтю, автор гарантує, що робота не порушує наявних авторських прав; ілюстративний матеріал (таблиці, рисунки, фото тощо) мають покликання на джерело;
  • відкритості: журнал декларує політику відкритого доступу до результатів наукових досліджень, що сприяє науковій дискусії, розвитку наукової думки;
  • об’єктивності: рецензенти забезпечують неупереджену експертну оцінку, сприяючи вдосконаленню наукового рівня рукописів;
  • рівності: редакційна колегія забезпечує рівні умови для всіх авторів, незалежно від їхніх статусів чи регалій.

Основним порушенням академічної доброчесності є академічний плагіат, що виявляється у відтворенні чужих результатів, ідей або фрагментів тексту без належного цитування. Щоб уникнути плагіату необхідно:

  • використовувати лапки для слів, взятих дослівно з джерела;
  • не змінювати частини цитати в контексті речення;
  • використовувати три крапки для частини опущеної цитати;
  • обмежити використання прямих цитат.

Це стосується і самоплагіату, коли автор повторно використовує власні раніше опубліковані матеріали, видаючи їх за нові наукові здобутки.

До порушень належать і фабрикація та фальсифікація даних, що передбачають вигадування неіснуючих фактів, маніпуляції з архівними джерелами або навмисну зміну результатів дослідження задля підтвердження хибної гіпотези. Окрему групу порушень становлять маніпуляції з авторством: включення до складу авторів осіб, які не брали участі в дослідженні, або замовлення текстів через сторонні комерційні сервіси.

З огляду на розвиток технологій порушенням також вважається приховане використання генеративного штучного інтелекту. Подання тексту або зображень, створених ШІ, без відповідної декларації та критичного переосмислення автором, розцінюється як форма академічного обману. Крім того, неприпустимим є дублетне подання рукопису одночасно до кількох видань та навмисне приховування конфлікту інтересів, що може поставити під сумнів об’єктивність викладених висновків.

ПУБЛІКАЦІЙНА ЕТИКА

У межах редакційної політики журнал послідовно дотримується видавничих стандартів публікації COPE Code of Conduct, затверджених COPE (Committee on Publication Ethics).

Члени редакційної колегії видання та/або сторонні незалежні експерти рецензують статті відповідно до принципу об’єктивності та з позицій міжнародних академічних стандартів.

Редакція залишає за собою право на стилістичну правку рукопису. З автором узгоджуються правки, які, на думку редакції, можуть змінити зміст тексту.

Редакційна колегія наукового видання залишає за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам та тематиці журналу.

Висловлені у статтях думки та пропозиції не обов’язково збігаються з точкою зору редакційної колегії. Відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, статистичних даних, прізвищ та цитат несуть автори.

Редакція зберігає право на незначну літературну редакцію текстів та скорочення, зі збереженням авторського стилю.

Надані матеріали не повертаються та не можуть бути надруковані в інших наукових журналах.

Принципи етики редакції

При прийнятті рішення про публікацію редакція керується позитивним висновком рецензента, що є  визнаним фахівцем у відповідній галузі (має науковий ступінь та публікації з теми статті) і не має з автором рукопису конфлікту інтересів.

Інтелектуальний зміст рукописів оцінюється незалежно від раси, статі, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану чи політичних поглядів авторів.

Редакція не публікує рукопис, якщо є підстави вважати, що він є плагіатом: відсоток академічної доброчесності має становити більше 80%.

Редакція не залишає без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а при виникненні конфліктної ситуації вживає всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.

Принципи етики рецензента

Рукопис, отриманий для рецензування, розглядається як конфіденційний документ, який є інтелектуальною власністю авторів і не може передаватися для ознайомлення чи обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції.

Надаючи рукопис на рецензію, автори довіряють рецензентам результати своєї наукової роботи і творчих зусиль, від яких можуть залежати їх репутація та кар'єра. Розголошення конфіденційних відомостей рецензування рукопису порушує права автора. Порушення конфіденційності можливо тільки в разі заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, в усіх інших випадках її збереження обов'язкове.

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданого рукопису статті та визначення рівня його відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Персональна критика автора неприйнятна.

Рецензент не бере до розгляду рукописи за наявності конфлікту інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов’язаними із рукописом.

Принципи етики автора наукової статті

Автор (автори) статті гарантує (гарантують), що поданий рукопис:

  • надає достовірні результати проведених досліджень;
  • не є плагіатом;
  • не був опублікований раніше на будь-якій мові;
  • містить покликання на використані під час підготовки статті публікації.

 

Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики

Редакція журналу забезпечує прозору та справедливу процедуру розгляду скарг, пов’язаних із можливими порушеннями академічної доброчесності та публікаційної етики. Цей порядок встановлює процедуру розгляду скарг на порушення етичних принципів авторами, рецензентами чи членами редакційної колегії журналу. Він поширюється на питання, пов'язані з плагіатом, неправомірним запозиченням матеріалів, конфліктом інтересів, маніпуляцією даними та іншими порушеннями академічної доброчесності.

  1. Подання скарги. Скарги щодо можливих порушень (плагіат, фабрикація або фальсифікація даних, дублювання публікацій, порушення авторських прав, конфлікт інтересів) подаються до редакції у електронному вигляді на офіційну електронну пошту журналу із зазначенням суті порушення та, за можливості, відповідних доказів. Анонімні скарги не розглядаються. У скарзі мають бути чітко вказані:
    - контактні дані заявника;
    - посилання на публікацію або матеріал, що розглядається;
    - детальний опис порушення з посиланням на докази.

  2. Попередній розгляд. Головний редактор або уповноважений член редакційної колегії здійснює первинну оцінку обґрунтованості скарги та приймає рішення щодо її подальшого розгляду. Протягом 5 робочих днів уповноважена особа перевіряє:
    - відповідність скарги тематиці журналу;
    - наявність достатніх підстав для розгляду.
    Заявник отримує повідомлення про реєстрацію скарги або відмову в її розгляді.

  3. Експертна перевірка. У разі необхідності редакція залучає незалежних експертів або рецензентів для додаткової перевірки матеріалів та фактів, викладених у скарзі.
    Комісія має право:
    - затребувати додаткові матеріали та пояснення;
    - залучати незалежних експертів;
    - проводити консультації з усіма зацікавленими сторонами.
    Термін розгляду - не більше 30 календарних днів.

  4. Інформування сторін. Автор (автори) рукопису інформуються про суть скарги та мають право надати письмові пояснення або аргументовані заперечення.

  5. Прийняття рішення. За результатами розгляду редакційна колегія ухвалює рішення, яке може включати:
    - відхилити скаргу як безпідставну;
    - визнати порушення незначним і запропонувати виправлення;
    - визнати порушення суттєвим і вжити відповідних заходів.
    Можливі заходи у разі суттєвих порушень:
    - відмова в публікації матеріалу;
    - відкликання вже опублікованої статті (ретракція);
    - заборона на подання матеріалів на певний термін;
    - повідомлення про порушення до установи автора.

  6. Дотримання конфіденційності. Усі етапи розгляду скарг здійснюються з дотриманням принципів конфіденційності та неупередженості.

  7. Захист прав сторін. Усі сторони конфлікту мають право:
    - отримувати повну інформацію про процес розгляду;
    - представляти свої пояснення та докази;
    - оскаржити рішення комісії.

  8. Оскарження рішень. Рішення комісії може бути оскаржене протягом 14 днів головному редактору. Головний редактор розглядає апеляцію протягом 10 робочих днів. Рішення головного редактора є остаточним.

Члени редакційної колегії журналу мають дотримуватися рекомендацій Комітету з публікаційної етики COPEЄвропейської асоціації наукових редакторів EASE та принципів публікаційної етики журналу.

 

Політика з використання ШІ та технологій з його підтримкою

Політика журналу щодо використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) базується на заявах COPE, WAME, JAMA Network, рекомендаціях ICMJE, вимогах Європейського закону про штучний інтелект, Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, Законом України "Про академічну доброчесність".

Зростання популярності генеративного штучного інтелекту та технологій, що підтримуються штучним інтелектом, які, як очікується, будуть використовуватися авторами публікацій все частіше, зумовило створення редакцією журналу відповідної політики використання ШІ. Ці правила спрямовані на забезпечення більшої прозорості та підвищення якості публікацій для авторів, рецензентів, редакторів та читачів. Редакційна колегія буде стежити за розвитком технолоігй ШІ та коригувати або вдосконалювати ці правила. 

Для авторів

Якщо автори використовують генеративний штучний інтелект та технології, що підтримуються штучним інтелектом, у процесі написання, ці технології слід використовувати лише для покращення читабельності та виправлення граматичних помилок у роботі. Застосування технології ШІ повинно здійснюватися під наглядом та контролем людини, а автори повинні ретельно переглядати та редагувати результат, оскільки ШІ може створювати авторитетні результати, які можуть бути неправильними, неповними або упередженими. Автори несуть остаточну відповідальність за зміст роботи.

Автори повинні розкривати у своїх рукописах випадки використання штучного інтелекту та технологій, що підтримуються штучним інтелектом. Використання ШІ повинно бути зазначеним в опублікованій роботі. Заява про використання цих технологій підтримує прозорість та довіру між авторами, читачами, рецензентами та редакторами, а також сприяє дотриманню умов використання відповідного інструменту чи технології.

Автори не повинні вказувати штучний інтелект та технології, що підтримуються штучним інтелектом, як автора чи співавтора, а також цитувати штучний інтелект як автора. Авторство передбачає обов'язки та завдання, які можуть бути покладені та виконані лише людьми. Кожен (спів)автор несе відповідальність за те, щоб питання, пов'язані з точністю або цілісністю будь-якої частини роботи, були належним чином досліджені та вирішені, а авторство вимагає можливості затвердити остаточну версію роботи та погодитися на її подання. Автори також несуть відповідальність за те, щоб робота була оригінальною, а робота не порушувала прав третіх осіб. Усі автори повинні ознайомитися з нашою політикою щодо етики публікацій перед поданням.

Використання генеративного штучного інтелекту та інструментів за допомогою штучного інтелекту в рисунках, зображеннях та ілюстраціях

Ми не дозволяємо використовувати генеративний штучний інтелект або інструменти за допомогою штучного інтелекту для створення або зміни зображень у поданих рукописах. Це може включати покращення, затемнення, переміщення, видалення або додавання певної функції в зображення чи малюнок. Коригування яскравості, контрастності або колірного балансу є прийнятним, якщо і доки воно не затьмарює або не усуває будь-яку інформацію, присутню в оригіналі. 

Єдиним винятком є випадок, коли використання штучного інтелекту або інструментів за допомогою штучного інтелекту є частиною дослідницького дизайну або методів дослідження (наприклад, у підходах до візуалізації за допомогою штучного інтелекту для створення або інтерпретації основних дослідницьких даних, наприклад, у галузі біомедичної візуалізації). Якщо це зроблено, таке використання має бути зазначено і описано належним чином у тексті рукопису. Це повинно включати пояснення того, як штучний інтелект або інструменти за допомогою штучного інтелекту використовувалися в процесі створення або зміни зображення, а також назву моделі або інструменту, номер версії та розширення, а також виробника. Автори повинні дотримуватися специфічних правил використання програмного забезпечення на базі штучного інтелекту та забезпечувати правильне посилання на контент. Де це можливо, авторів можуть попросити надати попередньо скориговані за допомогою штучного інтелекту версії зображень та/або складені необроблені зображення, використані для створення остаточних поданих версій, для редакційної оцінки.

Використання генеративного штучного інтелекту або інструментів, що підтримуються штучним інтелектом, у створенні художніх творів, таких як графічні анотації, заборонено. Використання генеративного штучного інтелекту у створенні обкладинок у деяких випадках може бути дозволено, якщо автор отримає попередній дозвіл від редактора та видавця журналу, може продемонструвати, що всі необхідні права на використання відповідного матеріалу були отримані, та гарантує правильне посилання на контент.

Для рецензентів

Коли дослідника запрошують рецензувати статтю іншого дослідника, рукопис має розглядатися як конфіденційний документ. Рецензенти не повинні завантажувати поданий рукопис або будь-яку його частину в інструмент генеративного штучного інтелекту, оскільки це може порушити конфіденційність та права власності авторів, а якщо стаття містить особисту інформацію, може порушити права на конфіденційність даних.

Ця вимога конфіденційності поширюється на звіт рецензента (рецензію), оскільки він може містити конфіденційну інформацію про рукопис та/або авторів. З цієї причини рецензенти не повинні завантажувати свою рецензію в інструмент штучного інтелекту, навіть якщо це лише з метою виправлення граматичних помилок та читабельності.

Рецензування є основою наукової екосистеми і Редакційна колегія дотримується найвищих стандартів доброчесності в цьому процесі. Рецензування наукового рукопису передбачає відповідальність, яку можна покласти лише на людей. Рецензенти не повинні використовувати генеративний штучний інтелект або технології за допомогою штучного інтелекту для сприяння науковому огляду статті, оскільки критичне мислення та оригінальна оцінка, необхідні для рецензування, виходять за рамки цієї технології, і існує ризик того, що ця технологія призведе до неправильних, неповних або упереджених висновків щодо рукопису. Рецензент несе відповідальність за зміст рецензії.

Політика редакційної колегії щодо авторів на основі штучного інтелекту зазначає, що авторам дозволено використовувати генеративний штучний інтелект та технології за допомогою штучного інтелекту в процесі написання перед поданням статті, але лише для покращення читабельності та виправлення граматичних помилок своєї статті та з відповідним розкриттям інформації.

Для редакторів

Поданий рукопис має розглядатися як конфіденційний документ. Редактори не повинні завантажувати поданий рукопис або будь-яку його частину в інструмент генеративного штучного інтелекту, оскільки це може порушити конфіденційність та права власності авторів, а також, якщо стаття містить особисту інформацію, може порушити права на конфіденційність даних.

Ця вимога конфіденційності поширюється на всі повідомлення про рукопис, включаючи будь-які повідомлення або листи з рішеннями, оскільки вони можуть містити конфіденційну інформацію про рукопис та/або авторів. З цієї причини редактори не повинні завантажувати свої листи в інструмент штучного інтелекту, навіть якщо це лише з метою покращення мови та читабельності.

Управління редакційною оцінкою наукового рукопису передбачає відповідальність, яку можна покласти лише на людей. Генеративний штучний інтелект або технології, що підтримуються штучним інтелектом, не повинні використовуватися редакторами для допомоги в процесі оцінювання або прийняття рішень щодо рукопису, оскільки критичне мислення та оригінальна оцінка, необхідні для цієї роботи, виходять за рамки цієї технології, і існує ризик того, що технологія призведе до неправильних, неповних або упереджених висновків щодо рукопису. Редактор несе відповідальність за редакційний процес, остаточне рішення та повідомлення про нього авторам.

Політика Редакційної колегії щодо авторів зазначає, що авторам дозволено використовувати генеративний штучний інтелект та технології за допомогою штучного інтелекту в процесі написання перед поданням статті, але лише для покращення читабельності та виправлення граматичних помило своєї статті та з відповідним розкриттям інформації. Якщо редактор підозрює, що автор або рецензент порушив Політику щодо використання штучного інтелекту, він повинен повідомити про це редакційну колегію.

 

Порядок відкликання опублікованих статей

Редакція журналу прагне забезпечувати відкритість, прозорість і своєчасне реагування на всі обґрунтовані скарги чи пропозиції, що надходять від авторів, рецензентів або читачів. Кожне звернення розглядається індивідуально з урахуванням його характеру та складності, а прийняті рішення ґрунтуються на рекомендаціях Комітету з етики публікацій (COPE).

Усі пропозиції та скарги необхідно надсилати на офіційну електронну адресу редакції журналу. Повідомлення розглядаються протягом десяти робочих днів. Скарга має бути чіткою, лаконічною та аргументованою, з наданням достатніх даних, які підтверджують можливе порушення публікаційної етики чи редакційної політики. За можливості заявник може долучити документи або докази, що підтримують його позицію.

Особисті скарги на дії авторів, рецензентів, членів редакційної колегії або інших учасників редакційного процесу розглядаються виключно у межах компетенції журналу. У випадках, коли скарга не належить до сфери відповідальності редакції, заявнику надається обґрунтоване роз’яснення причин відмови у її розгляді. Журнал залишає за собою право не проводити розслідування скарг, поданих у некоректній, образливій, загрозливій або наклепницькій формі.

У разі виявлення суттєвих порушень або недостовірності даних редакція може ухвалити рішення про відкликання (ретракцію) раніше опублікованої статті. Остаточне рішення ухвалює головний редактор.

Підставами для відкликання (ретракції) є:

  • наявність переконливих доказів ненадійності результатів, незалежно від того, чи є вони наслідком недбалості або навмисних дій (наприклад, фальсифікація даних, маніпуляція зображеннями тощо);
  • дублювання результатів у попередніх публікаціях без належного посилання або дозволу (випадки надлишкової чи повторної публікації);
  • наявність доказів фіктивного або неправдивого авторства;
  • компрометація процесу рецензування;
  • проведення дослідження з порушенням етичних стандартів або професійних кодексів.

Запити на відкликання (ретракції) можуть подаватися до моменту офіційної публікації статті. Для цього необхідно надіслати до редакції офіційний лист із поясненням причин відкликання. Заява повинна бути лаконічною, зрозумілою та підписаною всіма авторами.

Після отримання листа редакція підтверджує факт відкликання, а рукопис вилучається з видавничої бази даних. Авторські права на текст залишаються за авторами. Після прийняття рішення про ретракцію:

  • до електронної версії статті додається водяний знак «Відкликана/Retracted»;
  • назва публікації змінюється на «Відкликана/Retracted: [Назва статті]»;
  • публікується окрема заява про ретракцію, підписана редакцією, із зазначенням причин та ідентифікатором DOI.

Редакція залишає за собою право приймати рішення щодо подальшої співпраці з автором ретрагованої статті.

 

Публікаційна етика та редакційна політика видання

Політика публікаційної етики журналу розроблена відповідно до Рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE). Політика публікацій оновлюється з урахуванням рекомендацій COPE.
Редакція журналу відстежує відповідність матеріалів міжнародним етичним нормам, проте  визнає відсутність повної гарантії того, що матеріали дослідження, які подані авторами для публікації, повністю відповідають нормам етики.
Редакційна колегія наукового журналу може у будь-який час змінити будь-який пункт редакційної політики без попереднього повідомлення авторів.
Редакція наукового журналу сподівається, що її діяльність сприятиме розвитку як вітчизняної, так і світової економічної науки.

РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

У межах редакційної політики редакція журналу послідовно дотримується видавничих стандартів публікації COPE Code of Conduct, затверджених COPE (Committee on Publication Ethics).
Члени редакційної колегії видання та/або сторонні незалежні експерти рецензують статті відповідно до принципу об’єктивності та з позицій міжнародних академічних стандартів.
Редакція залишає за собою право на стилістичну та літературну правку рукопису зі збереженням авторського стилю. З автором узгоджуються правки, які, на думку редакції, можуть змінити зміст тексту.
Редакційна колегія наукового видання залишає за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам та тематиці журналу.
Висловлені у статтях думки та пропозиції не обов’язково збігаються з точкою зору редакційної колегії. Відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, статистичних даних, прізвищ та цитат несуть автори.

У своїй діяльності редакція слідує рекомендаціям Комітету з етики наукових публікацій Committee on Publication Ethics та вимагає дотримання етичних зобов’язань від учасників процесу.

Редакційної колегії
Члени редакційної колегії журналу несуть відповідальність за оприлюднення наданого рукопису, керуючись такими основоположними принципами:

  • Редакційна колегія журналу складається з провідних вітчизняних і зарубіжних учених, які є фахівцями в галузях науки, що відповідають тематичній спрямованості журналу, та визнаними експертами у сфері економіки та пов’язаних із нею питаннях. Склад редколегії із зазначенням вченого ступеня та місця роботи розміщено на сайті журналу. Головний та відповідальний редактори редакційної колегії журналу регулярно інформують членів редколегії про основні питання підготовки видання, консультуються з ними, залучають до рецензування статей.
  • Редакційна колегія несе відповідальність за видання, визначаючи редакційну політику, здійснюючи ретельний відбір і рецензування авторських рукописів та залишаючи за собою право відхилити або повернути на доопрацювання статтю.
  • При оцінюванні рукописів редакційна колегія керується лише науковою та інтелектуальною цінністю роботи незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства, місця роботи, політичних уподобань або соціального стану автора (авторів). Редакційна колегія надає авторам можливість обґрунтовано відповісти на будь-які зауваження.
  • Редакційна колегія не надає іншим особам інформацію, пов’язану зі змістом рукопису, що перебуває на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійному оцінюванні цього рукопису. Неопубліковані дані не використовуються для особистих цілей та не передаються третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, одержані в  процесі редагування та пов’язані з можливими перевагами, є конфіденційними та не використовуються з метою отримання особистої вигоди.
  • Редакційна колегія не приймає до публікації статті, щодо яких існує достатньо підстав вважати їх плагіатом, а також виступає проти фальсифікації, плагіату та одночасного подання одного й того самого рукопису до кількох наукових видань.

Редакція залишає за собою право відхиляти рукописи без рецензування, якщо: 

  • унікальність тексту рукопису є меншою за 80% від його загального обсягу;
  • автор(и) має афіліацію організації чи установи, розташованої на території держави-агресора або держави-спонсора тероризму;
  • дослідження фінансоване організацією чи установою, розташованою на території держави-агресора або держави-спонсора тероризму;
  • рукописи містять заклики до порушення прав людини, тероризму, спрямовані на поширення ідеологічних положень та/або заполітизованих ідей. 

Авторів
Автори несуть персональну відповідальність за наданий текст рукопису, що передбачає дотримання таких принципів:

  • Автори повинні гарантувати оригінальність результатів дослідження, викладених у наданих рукописах. Запозичені фрагменти або твердження мають бути відповідно оформлені з виділенням та обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах є неетичними і неприйнятними. Автори несуть повну відповідальність за зміст статей.
  • Автори мають визнавати внесок усіх осіб, які певною мірою вплинули на перебіг дослідження. Зокрема, в статті мають бути представлені посилання на роботи, які мали значення при здійсненні дослідження. 
  • Як співавтори статті мають бути зазначені всі особи, які здійснили суттєвий внесок у дослідження. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участі в дослідженні.
  • Кореспондуючий автор повинен забезпечити включення всіх співавторів до переліку авторів рукопису, а також повну згоду співавторів щодо затвердження остаточної версії статті та її подання до друку.
  • Автори не повинні надавати до публікації статті, які перебувають на розгляді або рецензуванні в інших виданнях, а також статті, раніше вже опубліковані.
  • У разі виявлення автором істотних помилок або неточностей у своїй статті він повинен якнайшвидше повідомити про це редакцію журналу.
  • Автори повинні чітко зазначити джерела фінансування, використані для створення їхнього рукопису, зокрема для дослідження та/або публікації. Інформацію про фінансову підтримку досліджень конкретними організаціями відповідальний автор (автор-кореспондент) зазначає від імені всіх авторів при поданні статті. Інші джерела підтримки публікацій мають бути зазначені в рукописі, як правило, у формі подяки.

Рецензентів
Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданої статті та визначення рівня її відповідності науковим, літературним й етичним стандартам. При оцінюванні статті рецензент повинен бути неупередженим і дотримуватися Етичних рекомендації COPE для рецензентів:

  • Стаття, отримана на рецензування, розглядається як конфіденційний документ, який не може передаватися для ознайомлення чи обговорення третім особам.
  • Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів неупереджено. Зауваження мають бути чітко сформульовані з підтверджуючими аргументами, щоб автори могли використовувати їх для вдосконалення статті. Персональна критика автора є неприйнятною.
  • Рецензент зобов’язаний давати об’єктивну й аргументовану оцінку викладеним результатам дослідження, визначати відповідність рукопису науковим стандартам, попереджувати редактора про будь-який опублікований чи поданий на розгляд матеріал, який є за сутністю аналогічним до матеріалу, що розглядається. 
  • Неопубліковані дані, одержані з поданих до розгляду рукописів, не можуть використовуватися рецензентом в особистих цілях. 
  • Рецензент, який, на його думку, не має достатньої кваліфікації для оцінювання статті або не може бути об’єктивним, наприклад у випадку конфлікту інтересів з автором або організацією, повинен повідомити про це редакцію з проханням виключити його з процесу рецензування даної статті.

Видавця
Видавець несе відповідальність за оприлюднення авторських робіт, дотримуючись таких основоположних принципів і процедур:

  • Надавати підтримку редакції журналу при розгляді претензій щодо етичних аспектів опублікованих матеріалів і допомагати взаємодіяти з іншими журналами та/або видавцями, якщо це сприяє виконанню обов’язків редакторів.
  • Дотримуватися положення про те, що діяльність журналу не є комерційним проєктом і не має на меті одержання прибутку.
  • Сприяти процесу внесення змін до публікації або відкликання (ретракції) публікації, якщо таке рішення було ухвалено редакційною колегією журналу.

 

Політика етичного висновку

Політика журналу щодо отримання етичного висновку у дослідженнях за участі людей, тварин, їх біоматеріалів та конфіденційних даних базується на чинном законодавстві України, зокрема Законі України «Про охорону прав людини у сфері біомедичних досліджень», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», а також міжнародних етичних настановах (Гельсінська декларація, ARRIVE тощо). Журнал визнає пріоритет етичних норм та стандартів у наукових дослідженнях, що проводяться за участі людей, тварин, їх біологічних матеріалів, а також у роботах, які охоплюють персональні чи інші конфіденційні дані.

Автори зобов’язані надати підтвердження отримання позитивного висновку від уповноваженого комітету з етики у випадках, коли дослідження:
• передбачає участь людини як дослідного суб’єкта;
• включає роботу з біоматеріалами людини;
• використовує тварин або їх біооб’єкти;
• містить обробку персональних, чутливих чи конфіденційних даних;
• підпадає під спеціальні норми права України або міжнародні регуляції щодо біоетики та біобезпеки.

У висновку мають бути чітко зазначені:
• повна назва установи, що видала дозвіл;
• дата та номер протоколу;
• форми отриманої інформованої згоди (для досліджень за участю людей).

Автори повинні підтвердити, що інформована згода була отримана добровільно, без тиску, і в зрозумілій учасникам формі.

Забороняється публікувати персональні дані або візуальні матеріали, що дозволяють ідентифікувати особу, без її письмової згоди.

Дослідження на тваринах мають відповідати принципам 3R (Replacement, Reduction, Refinement). Автори повинні надати інформацію про умови утримання, використані протоколи та заходи мінімізації страждань тварин.

Обробка конфіденційних та персональних даних має відповідати вимогам Закону України «Про захист персональних даних» та General Data Protection Regulation (GDPR). Дані повинні бути деперсоналізовані або анонімізовані. Автори мають описати механізми захисту інформації та процедури доступу до неї.

Редакція залишає за собою право запросити копії етичних висновків, бланків інформованої згоди, протоколів досліджень або інших документів для підтвердження дотримання етичних норм. Журнал може відмовити у публікації матеріалу, у якому етичні вимоги було порушено або інформація про дотримання норм є неповною.

У випадку виявлення порушення етичних норм після публікації журнал може здійснити відповідні редакційні дії, від внесення виправлень до відкликання статті. Рішення буде ухвалено відповідно до рекомендацій COPE.

 

Дотримання принципів та рекомендацій COPE, WAME, DORA тощо

Редколегія журналу дотримується таких принципів та рекомендацій міжнародних організацій:

COPE (Committee on Publication Ethics, етичні стандарти):

  • Прозорість у процесі подання, рецензування та публікації статей.
  • Неупередженість і незалежність редакторів та рецензентів.
  • Академічна доброчесність – уникнення плагіату, фальсифікації, подвійних публікацій.
  • Коректне авторство – чітке визначення внеску кожного з авторів.
  • Робота зі скаргами – наявність відкритих і чітких процедур розгляду апеляцій та скарг щодо етики.
  • Відкликання та виправлення статей – чітка процедура ретракції, виправлень і повідомлень про помилки.

WAME (World Association of Medical Editors, принципи для редакторів усіх наук):

  • Редакційна незалежність – рішення редактора приймаються без тиску з боку спонсорів, інституцій чи комерційних інтересів.
  • Конфлікти інтересів – усі автори, рецензенти та редактори зобов’язані їх декларувати.
  • Рецензування – забезпечення об’єктивного, справедливого і своєчасного експертного оцінювання.
  • Прозорість фінансування – розкриття інформації про гранти, спонсорів та джерела фінансування досліджень.
  • Підтримка молодих науковців – сприяння публікаціям дослідників на початковому етапі кар’єри.

DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment, принципи чесної оцінки наукової діяльності):

  • Не обмежуватися бібліометричними показниками (імпакт-фактор, h-індекс), а оцінювати дослідження за їх якістю, новизною та внеском у науку.
  • Цінувати різні види результатів дослідження – програмне забезпечення, дані, алгоритми, технічні рішення, а не лише статті.
  • Визнання міждисциплінарних досліджень як рівноцінних з класичними публікаціями.
  • Заохочення відкритої науки – публікація препринтів, відкритий доступ до даних і кодів.

ICMJE (International Committee of Medical Journal Editors, загальні принципи для всіх наук):

  • Критерії авторства. Автором є лише той, хто зробив суттєвий внесок у роботу.
  • Етика досліджень. Дотримання норм щодо роботи з даними, людськими учасниками та експериментами.
  • Відкритість даних. Заохочення авторів до збереження і надання доступу до дослідницьких даних.

Інші сучасні принципи (Open Science, Plan S, FAIR Data)

  • Open Access – сприяння відкритому доступу до наукових результатів.
  • FAIR-принципи для даних (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) – забезпечення можливості знаходження, доступу, сумісності та повторного використання даних.
  • Plan S – підтримка політики публікацій у відкритих журналах та архівах.

Етичне використання ШІ – дотримання прозорості та відповідальності у випадку застосування штучного інтелекту в дослідженнях.

 

Політика архівування та довготривалого зберігання у відкритому доступі

Редакція наукового журналу дотримується політики відкритого доступу (Open Access). Усі статті розміщуються безстроково і безкоштовно відразу після виходу номера. Це відповідає визначенню відкритого доступу від BOAI. Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів. Журнал забезпечує довгострокове цифрове збереження та вільний доступ до всіх опублікованих матеріалів, дотримуючись принципів відкритого доступу й академічної доброчесності наукового видавництва, за допомогою таких інструментів:

  • репозитарії:

Повнотекстовий доступ у режимі реального часу до всіх публікацій журналу надається через розділ Архіви на офіційному вебсайті журналу. Архів містить усі випуски та окремі статті журналу без обмеження строку зберігання. Крім того, журнал зберігає свої метадані та повні тексти статей в Інституційному репозитарії. Для забезпечення захисту від втрати даних електронний архів журналу передається на зберігання до Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України;

  • технічні засоби:

Усі матеріали журналу архівовано в стабільних електронних форматах, що забезпечують їхню доступність, відтворюваність і коректне цитування в майбутньому: метадані й повні тексти публікацій можуть індексуватися в національних і міжнародних інформаційних та наукометричних системах. Журнал здійснює резервне копіювання своїх випусків, моніторить технологічні аспекти для запобігання можливим конвертаціям формату або застарілому програмному забезпеченню;

  • гарантії доступності:

Журнал використовує сталі формати файлів (PDF) для забезпечення читабельності наукового контенту, присвоює DOI кожному документу, що гарантує його знаходження; дотримується стандартів OpenAIRE для забезпечення індексації. Матеріали журналу в спеціалізованих базах даних (вебсайт журналу, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України й ін.) доступні безкоштовно.

Політика відкритого доступу та умови використання об’єктів авторського права

Редакційна політика відкритого доступу журналу розроблена на основі рекомендацій та стандартів Будапештської ініціативи відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access).

Журнал використовує поняття «відкритого доступу», що наведене в офіційних документах Будапештської ініціативи відкритого доступу.

Під «відкритим доступом» до рецензованої наукової літератури, мається на увазі вільний публічний доступ в мережі Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, поширювати, здійснювати друк, пошук, або посилання на повні тексти статей, сканувати їх для індексації, передавати їх як дані в програмне забезпечення, або використовувати їх для будь-яких інших законних цілей, без фінансових, юридичних чи технічних бар'єрів, за винятком тих, що пов'язані із особистим доступом користувача до мережі Інтернет. Єдиним обмеженням стосовно відтворення і поширення матеріалів є дотримання авторського права в цій галузі, що передбачає можливість автора контролювати цілісність своєї роботи, належне визнання його авторського права та цитування.

Редакція журналу підтримує принципи та цінності відкритої науки й розглядає відкриті наукові (дослідницькі) дані як важливий складник забезпечення прозорості та відтворюваності наукових досліджень. У своїй діяльності редакція керується принципами FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, Reusability), що забезпечують відшукуваність, доступність, сумісність і багаторазовість використання даних («The FAIR Guiding Principles for scientific data management and stewardship»).

Принципи FAIR: Findable (Знаходжуваність). Дослідницькі матеріали повинні бути розміщені у надійному репозитарії та мати постійний ідентифікатор (DOI), що дозволяє їх однозначно ідентифікувати та цитувати. Accessible (Доступність). Дані мають бути доступними через стандартизовані механізми доступу. Якщо існують обмеження (етичні, правові, договірні), автори повинні чітко їх зазначити. Interoperable (Сумісність). За можливості дані повинні бути представлені у відкритих або загальновживаних форматах, що дозволяють їх використання в різних дослідницьких середовищах. Reusable (Повторне використання). Дані мають супроводжуватися достатнім описом (метаданими), щоб інші дослідники могли зрозуміти контекст їх створення та коректно їх використовувати.

Видання працює за ліцензією Creative Commons Attribution International CC-BY. Це дозволяє читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати, цитувати або посилатися на повний текст статті в цьому журналу.

Журнал надає негайний відкритий доступ до всіх опублікованих матеріалів, що робить результати дослідження вільно доступними для громадськості та сприяє глобальному обміну знаннями, а це означає наступне: кожен користувач мережі Інтернет має вільний і необмежений доступ до повного тексту статей, опублікованих в журналі; рукописи вільно доступні без передплати або фінансових бар'єрів; після публікації всі матеріали одразу доступні в онлайн режимі (без тривалого очікування).

Видавець дозволяє автору зберігати (депонувати) остаточну версію статті в інституційному або тематичному репозитарії, у якому вона є доступною у відкритому доступі, що забезпечує максимальну видимість і вплив публікації.

Автори, чиї статті публікуються у відкритому доступі, зберігають за собою усі авторські права, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях.

Автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

До прав, які автор передає редколегії журналу «Інтелект ХХІ», зокрема, належать права на:
- публікацію статті українською або англійською мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному веб-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою;
- використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій;
- використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій;
- в усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.

Статті відкритого доступу (журнали відкритого доступу)
Статті з відкритим доступом публікуються відповідно до Creative Commons Attribution (CC-BY) 4.0. Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати, вносити зміни та брати вашу роботу за основу, навіть з комерційною метою, за умови зазначення авторства.